Через роки пливуть вінки

У ніч купальську влітку

Та крізь віки мандрівники

Шукають диво-квітку.

А я в минулому житті

Знайшов її вогненну,

Природи звуки золоті

Проносяться крізь мене.

Душею відчуваю я

Цю музику чудову

Та розумію солов’я

Молитву вечорову.

Зумів безцінний скарб знайти,

Що серце відмикає,

Бо квітне папороть для тих,

Хто знає, що шукає.