| Меню сайту |
|
 |
| Наше опитування |
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » 2012 » Серпень » 19 » НАЙСВЯТІШЕ В СВІТІ СЛОВО - МАТИ.
14:47 НАЙСВЯТІШЕ В СВІТІ СЛОВО - МАТИ. |
1) НАЙСВЯТІШЕ В СВІТІ СЛОВО - МАТИ. Сценарій до Дня матері
МЕТА: відроджувати традиції українського народу, виховувати любов, повагу до берегині роду – матері, встановити тісні зв’язки між сім’єю – дітьми – школою.
Свято умовно можна поділити на дві частини: перша – урочиста літературно-музична композиція, друга – безпосереднє спілкування дітей із мамами, конкурси
На завершення діти пригощають мам стравами, які самостійно приготували.
І ЧАСТИНА
УЧЕНИЦЯ. День Матері відзначається у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого сина – спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. У травні, коли природа – мати виряджає свою доню – землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.
УЧЕНЬ. Уперше організувала День матері американка із Філадельфії Анна Джервіс у 1910р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День матері уперше провів Союз українок Канади у 1928р. Наступного року це свято відзначалось уже у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня День матері відзначали дуже широко по всій Галичині. Із приходом радянської влади народні традиції стали ігноруватися.
УЧЕНИЦЯ. У них черпаємо скарби народної мудрості, наснагу, сподівання на кращу долю рідного народу. З 1990 р. завдяки зусиллям громадянських організацій, зокрема Союзу українок, осередків Товариства української мови «Просвіта», Свято матері повернулося на землю України.
УЧЕНЬ. Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня – мамина. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч. (Звучить уривок із пісні «Ласкаво просимо»).
УЧЕНИЦЯ.
Найкращі квіти хочеться
В цей день принести вам,
Найкращі всі слова,
Щоб більше линуло в житті пісень,
І лиш весна в душі цвіла.
(Діти дарують мамам квіти з коментарями).
Хай радість осяває будні й свята,
Хай святістю зориться доброта.
І щастя вам великого й багато
На довгі – довгі сонячні літа.
УЧЕНЬ. Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми беремо у своїй душі для мами. Ще у древні часи головним божеством була Берегиня – жінка, мати, яка оберігає свій рід, добробут сім’ї і народу.
Людство існує тому, що існує материнська любов.
2) УЧЕНИЦЯ.
За все, що маю , дякую тобі,
За все, що маю і що буду мати.
Ночами сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати.
УЧЕНИЦЯ.
Тому, що сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати,
Тому спішу подякувати тобі
За все, що маю і що буду мати.
УЧЕНЬ.
Нехай світанок цим весняним святом
Над цілим світом зоряно цвіте,
Хай сяє сонцем в серці слово – мати,
Таке незгасне, вічне і святе!
ВСІ (разом).
І я спішу подякувать тобі
За все, що маю і що буду мати!
УЧЕНИЦЯ.
Гостинці готували –
Хто як уже зумів,
Принесем у дарунок
Мамі дорогій.
УЧЕНЬ
Я тобі, матусю,
Розкажу ще казку,
Подарую квіти
Й найніжнішу ласку.
УЧЕНИЦЯ.
Рідную матусю
До серця пригорну,
Бо найбільше в світі
Маму я люблю!
І-й учень. Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитись із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері.
І я низько вклоняюся вам, тому що ви – жінки. Це ваші руки дають нове життя, це безсонні ночі роблять із безпорадних крикунів справжніх дівчаток і безстрашних хлопців. Це ваше велике терпіння, ваші руки і ваші серця виховують із дівчаток і хлопчаків прекрасних і благородних дівчаток і юнаків. Це ваші турботи , ваш труд, ваша любов благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі.
2 –й учень. Слово «мама» приходить на вуста промінцем маминої усмішки і ласкавість її очей. листочком вишні та світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою.
(Звучить уривок із пісні «Душі криниця»).
3 –й учень.
Мамо, мамо, нене прехороша,
як загляну в очі я твої –
Затихає вмить страшна пороша,
І піснями линуть солов’ї.
1-й учень.
Мамо, мамо, ніжна моя нене,
Усмішка твоя – як сонце те,
Квіти квітнуть, листячко зелене,-
3) Яке щастя! Все навкруг цвіте!
2 –й учень.
Мамо, мамо, що мені ще треба?..
Хай живе у серці й не згаса
Колискова пісня й просинь неба,
І твоя нев’януча краса…
Всі (разом)
І я спішу подякувати тобі
За все , що маю і що буду мати!
( Учні читають вірші).
МАТЕРІ
УЧЕНИЦЯ.
В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна.
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили –
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила.
В очах юності видно слід.
УЧЕНЬ.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
я хотів би, як ти, прожить,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
(Діти співають під фонограму пісню «Мамине серце»).
ДІАЛОГ З МАМОЮ
УЧЕНЬ
Розкажіть мені, мамо, про вишні…
Їх було так багато в саду?
УЧЕНИЦЯ.
Були, синку, морози невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.
УЧЕНЬ.
Розкажіть мені, мамо, про зорі,
Чи такими були і колись?
УЧЕНИЦЯ.
А той, синку, хто виріс у горі –
Не часто на зорі дивив.
УЧЕНЬ.
Розкажіть мені, мамо, про долю,
Чи людині підвладна вона?
УЧЕНИЦЯ
Наша доля, мій сину, – як море, -
Той пливе лиш, хто має човна.
УЧЕНЬ.
Розкажіть мені, мамо, про роки, -
Чи спливають постійно вони?
УЧЕНИЦЯ.
Роки, сину, помітні… допоки
Матерів пам’ятають сини.
4) УЧЕНЬ.
Багато в світі різних слів
І різних виразів чимало,
Та ласкавіше серед них
І найрідніше слово – мама.
Хоча б яку ти вибрав із доріг,
Хоча б якими ти пішов шляхами,
Та через терни горя і зневір
Ти повертаєшся до мами.
УЧЕНИЦЯ.
Це теплі руки і вуста,
Що таке в дитинстві зігрівали,
Це ніжне серце, ніби птах,
Завжди з тобою мандрувало.
Спіши до неї крізь літа,
Шануй, люби, не дай тужити,
Бо лиш вона, і рідна, і свята,
З тобою вічно буде жити.
ВСІ (разом).
І я спішу подякувати тобі
За все, що маю і що буду мати?
(Діти читають свої твори про маму і дарують їх матусям. Звучить пісня «Жіноча доля»).
ЛЕГЕНДА ПРО МАТІР
1-а учениця.
Дівчину вродливу юнак покохав,
дорожче від неї у світі не мав.
І клявся, божився, що любить її
Над сонце, над місяць, над зорі ясні
УЧЕНЬ.
«Тебе я кохаю .За тебе умру …
Віддам за кохання і неньку стару!»
2 –а учениця.
Та мила його не боялась гріха:
Була, як гадюка, зрадлива, лиха.
Всміхнулась лукаво і каже йому:
1 –а учениця.
«Не вірю, козаче, коханню твоєму.
Як справді кохаєш, як вірний єси,
Мені серце неньки живе принеси».
2 –а учениця.
Юнак, мов стерявся: не їв і не спав,
Три дні і три ночі він десь пропадав.
І стався опівночі лютий злочин:
Мов кат, витяв серце у матері син.
І знову до милої, з серцем в руках,
Побіг, і скажений гонив його жах.
Ось – ось добігає, не чуючи ніг…
Та раптом спіткнувся і впав на поріг.
І серденько неньчине кров’ю стекло,
І ніжно від жалю воно прорекло…
Востаннє озвалась до сина в ту мить:
3 –я учениця.
«Мій любий, ти впав… Чи тобі не болить?»
МОЛИТВА ЗА МАТІР
1 –й учень.
5) У мене – найкраща матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, Небесна Ісусова Ненько.
1 –а учениця.
Благаю у тебе від серця сльозами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.
2 –й учень.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам даруй силу,
Щоб діток зростила і вивела в люди,
Щоб ними раділа й пишалась усюди.
2 – а учениця.
За це ми складаєм в молитві долоні.
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
1 –й учень.
Подивиться, мамо, як сади цвітуть.
УЧЕНИЦЯ.
Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.
Жаль бодай хвилинку змарнувати всує,
День весняний, кажуть, цілий рік годує.
2 –й учень.
Подивіться , мамо, вишні, мов корали.
УЧЕНИЦЯ.
Почекай, не всі ще буряки прорвали,
Не скосили трави, скирти не поклали.
А зима спитає, як хазяйнували.
1 –й учень.
Подивіться , мамо, яблука доспіли.
УЧЕНИЦЯ.
Ні, не вистачає ні часу ні сили.
Відлітають птиці за моря і гори.
Урожай потрібно завезти в комори.
2 –й учень.
Подивіться, мамо, вже й зима настала.
УЧЕНИЦЯ.
Ой, не все я встигла, що зробити мала.
Всі: (разом).
І я спішу подякувати тобі
За все, що маю і що буду мати
(Звучить пісня П.Дворського «Мама Марія»).
1 –а учениця.
Досвітня птаха мене збудила,
Ще ніч здіймала над світом крила,
Ще сонце тільки збиралось встати,
А вже трудилась у хаті мати.
2 й учень.
Зоря над обрієм засіяла,
На трави й квіти роса упала.
Сім’ю уклавши відпочивати,
Не поспішала лягати мати.
1 –й учень.
Щось вічно шила та прибирала,
Усьому лад, як могла, давала,
6) І важко навіть мені згадати,
Чи бачив я, коли спала мати.
МАТЕРІ
3 –я учениця.
Я твій портрет фіалками вберу,-
Ти ж так любила голубі фіалки.
Мене ти вчила правді і добру,
Мене до праці ти привчала змалу…
Я доторкнуся до твого чола,
На ньому зморшки, й ті – такі ласкаві…
Ти все дала й нічого не взяла:
Ні крихти хліба, ні « спасибі» навіть…
2 –й учень.
Все те, що мав, і те, що в мене є,
Що від людей, що від землі святої,
Що радістю в рядках моїх встає, -
Передано в моє життя тобою.
Дочку, можливо, матиму, – хтозна,
Про що в гаю зозуля накувала…
О, як я хочу, мамо, щоб вона
Твоє велике щедре серце мала!
3-й учень. У гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас люди – ваші бабусі. Вони - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся ! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але така ніжна, щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас – онучат. У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. У кожної бабусі своє життя, своя доля.
1 –а учениця.
Назбираю в лісі квітів сон – трави –
Дорога бабусю, літ за сто живи!
У моєму серці – слід твоїх пісень.
Я кажу : «Добридень! Добрий тобі день!..»
1 –й учень.
Бабусю кохана, голубко сивенька,
Добра вам зичу з цілого серденька
І щастя бажаю, й здоров’я міцного.
Прийміть ці бажання від внука малого.
2 –й учень.
Бабусі кохані, і вам ми бажаєм
Многих літ дожити з нами, мов в раю,
Многих літ прожити, прикрості не знати,
Від своїх онуків потіхи діждати.
3 –й учень.
Вже срібні роки заплітають їй коси,
Вже діти дорослі, онуки ростуть.
А серце таке молодеє ще й досі,
І руки спочинку ніяк не знайдуть.
2 – а учениця.
Пахнуть руки її огірочками,
Свіжовипраними сорочками.
Пахнуть рученьки ніжною ласкою,
Онучаток маленьких колискою.
Непомічені, вкрай натруджені,
7) Невідзначені, хоч заслужені.
3 –я учениця.
Пробач мені, люба бабусе,
Провини дитячі мої.
Люблю я тебе, моя рідна,
Ласкаві очі твої.
1 –й учень.
Пробач мені, рідна, хороша
за біль, що тобі завдавав.
Хай в коси не віє пороша,
А квітами квітне весна.
1 –а учениця.
Як виросту, люба бабусю,
Дороги твої я встелю
Квітками з весняного дива
За ласку й турботу твою.
Всі (разом).
І я спішу подякувати тобі
За все, що маю і що буду мати!
2 –й учень. Народ склав багато прислів’їв і приказок про матусю. Ось деякі з них.
* Дитина плаче, а матері боляче.
*У дитини пальчик заболить, а в матері – серце.
*Рідна мати високо замахує та помалу б’є.
*Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане.
* Мене мати увесь вік дурила: казала битиму, а не била.
* Мати однією рукою б’є, а другою – голубить.
*Доти ягнята скачуть, доки матір бачать.
*На сонці тепло, а біля матері добре.
*Нема того краму, щоб купити маму.
(Дівчата танцюють танок для мам).
1 –й учень. Ми прожили лише маленьку часточку життя, і, йдучи самостійно в цей бурхливий розквітлий вир, повинні взяти із собою тільки все добре, людське, яке не заплямували наші бабусі, матері, адже людина повинна знати, звідки вона пішла в життя .Вона не має права бути безбатченком , мати черству душу, бо черствість породжує зло, неприязнь, біду.
1 –а учениця. Шануймо наших матусь – так велить Книга Книг – Біблія. Шанування матусь – один із найсвятіших обов’язків людини, оскільки діти завжди в неоплатному боргу перед матусями.
У всіх піснях і закликаннях бачимо матір і порівнюємо її із зорею – образом незгасним, немеркнучим. Зорею, що світить звідусіль, з усіх доріг і відстаней. Адже тільки мати була, є і залишається для нас живим символом рідного дому, рідної землі.
2 –а учениця.
З роси, з води - на добру сотню літ
Людського щастя, благ людських по вінця,
Здоров’я шлем міцного, як граніт,
Щоб теплих весен сонячні промінця
Будили в серці ніжні почуття.
2 –й учень.
Ми раді, матусі, вас привітати.
8) Щастя й здоров’я в житті побажати,
Мирного неба і ясного сонця, -
Хай щедро й ласкаво вам світить в віконце.
1 –й учень.
Щоб не торкались скронь зими пороша,
Щоб ви пройшли через усе життя
Такі, як є, – привітні і хороші.
2 й учень.
Хай злагода й мир будуть у вас на порі,
А лихо нехай обминає поріг!
Хай діти й онуки шанують завжди,
А доля вам щедрі дарує плоди.
3 –й учень.
І то не біда – якщо сивина,-
Усмішки красу не затьмарить вона.
Бажаєм удачі, добра і тепла,
Незгоди людські хай не чинять вам зла,
4 –й учень.
І тільки все добре в житті щоб велося,
Хай збудеться все, що іще не збулося!
Як сонце на небі щоденно сіяє,
Так щастя в житті вашім хай розцвітає!
5 –й учень.
Як вода джерельна, будьте ви здорові,
Хай сміються очі, не хмуряться брови,
Хай живуть у серці почуття високі,
Хай вам дарує доля.
ВСІ (разом). І я спішу подякувати тобі
За все, що маю і що буду мати!
(Учні співають перший куплет пісні «Рідна мати моя»).
|
|
Категорія: Виховна робота школі |
Переглядів: 1270 |
Додав: zhvanschool
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Календар |
|
|
| Друзі сайту |
https://osvita.ua
|
|
|
